ПРОГРАМА

Політичної партії “Молода Україна”

 “Час змінювати!”

XX-те століття, котре минуло, стало доленосним для українського народу – через тяжкі випробування і національні трагедії здобута власна держава.

Минуле століття було позначене грандіозним поступом в процесі історичного розвитку українства. Ми не лише дістали політичну автономію, державний суверенітет, ми розпочали впевнений рух у напрямку побудови демократичного суспільства.

Ще сто років тому Україна була розділена між двома імперіями, не мала власної державності, українці були позбавлені засадничих особистих прав і свобод – свободи розмовляти рідною мовою, знати історію свого народу, вільно висловлювати свої патріотичні почуття. Відсутність громадянських та політичних свобод позбавляла українців можливості впливати на формування такої державної політики, яка найбільшою мірою відображала б їхні інтереси. Втягування у дві світові війни, революція та громадянська війна, людиновбивчий голодомор, масові депортації та політичні репресії – ось тільки деякі приклади тієї страшної плати, що нею Україна заплатила упродовж лише ХХ століття за свій залежний від імперії колоніальний статус. Жертвами панування на Україні чужого їй режиму, втілення чужої їй волі стали життя мільйонів її синів та дочок.

Однак ці драматичні моменти нашої історії лише посилювали волю українців до незалежності. Уся історія нашого народу – від періоду Київської Русі і до наших днів – є історією здобуття Україною незалежності.

І ось нарешті мрія багатьох поколінь наших співвітчизників здійснилася - із ухваленням 24 серпня 1991 р. Верховною Радою Постанови “Про проголошення незалежності України” наш народ здобуває власну державу.

Україна набуває статусу повноправного суб’єкта міжнародних відносин, українці отримують ширші можливості для самореалізації у економічній, культурній, політичній царині.

Україна отримує історичну можливість перетворитися на процвітаючу демократичну державу, стати центральною країною Європи не лише географічно, але і політично та економічно.

Багатющі природні ресурси, неабиякий інтелектуальний та духовний потенціал, унікальне географічне розташування, високий рівень науково-технологічних та виробничих потужностей – все це могло перетворити Україну на процвітаючу європейську державу.

Могло б, якби відбулося найголовніше – оновлення влади.

Здобувши незалежність, отримавши власну державу, український народ набув радикально іншу якість у своєму історичному розвиткові. Українське суспільство опинилося у абсолютно новій для себе соціальній реальності.

Радикально змінилися характер і структура соціальних відносин. Почали закладатися нові принципи організації політичного та економічного життя, функціонування соціальної сфери.

На правовому та інституціональному рівні створювалися механізми демократичної організації основних сфер життєдіяльності суспільства – політичної економічної, ідеологічної.

Принциповим для економічної сфери стало запровадження різних форм власності (в першу чергу приватної), формування системи ринкових відносин, зменшення тих секторів народного господарства, де існувала монополія держави тощо.

Створювалися політико-правові передумови для демократизації політичної сфери життя суспільства, створення плюралістичної системи формування та реалізації політичної влади, повнішого долучення широкої громадськості до процесів прийняття принципових рішень.

Економічні та політичні зміни супроводжуються трансформаціями у ідеологічній сфері – від руйнування монократичної системи панування однієї ідеології до формування елементів плюралізму в світоглядно-ідеологічній сфері життя українського суспільства.

Із окресленими вище структурними та світоглядними змінами перед нашим суспільством, природно, почали поставати зовсім інші завдання, зовсім інші проблеми.

Необхідне було рішуче, комплексне та послідовне реформування вітчизняної економіки та політичної системи. Причому реформування не “на папері” – реформи повинні були якісно змінити усю сутність, глибинний характер суспільних відносин, забезпечити адекватність основних форм соціальної організації потенціалові української нації та тим політико-економічним реаліям, які притаманні світові початку ІІІ тисячоліття.

В економічній царині постала проблема створення ефективних механізмів, умов для реалізації ринкової моделі економічних відносин, що сприяла б розкріпаченню підприємницької ініціативи громадян, що призвело б до утворення середнього класу дрібних власників – основи економічної могутності будь-якої розвиненої держави.

Реформи політичної сфери мали б бути спрямовані на фактичну демократизацію життя суспільства: повніше долучення широкого загалу до процесів формування та реалізації політичної влади, посилення та структурування громадянського суспільства, розвиток самоврядних структур, підвищення ефективності взаємодії держави та суспільства за рахунок створення дієвих механізмів політичної відповідальності та системи контролю з боку громадськості за діяльністю органів влади, посилення ролі колективних суб’єктів політико правового процесу (партій, громадських організацій та ін.), що презентували б на політичному рівні інтереси різних частин суспільства тощо.

У сфері міжнародних відносин Україна мала б насамперед реалізувати єдину чітко визначену стратегію своєї зовнішньополітичної діяльності, відмовившись від непродуктивного “принципу багатовекторності”. Лише інтенсивна інтеграція до європейських економічних та політичних структур може забезпечити реалізацію духовного та економічного потенціалу нашої нації, успіх внутрішніх реформ та гідне місце України у системі міжнародних відносин у глобальному масштабі.

Подібні проблеми виявилися якісно відмінними від тих, які поставали перед суспільством раніше, на попередньому етапі історичного розвитку нашого народу – у радянську епоху.

Такі потреби та нові проблеми, які відображають якісно новий для нашого суспільства тип соціальних відносин, передбачають застосування нових підходів до їхнього вирішення, нових методів та форм роботи, зрештою, нової психології та нового світогляду для учасників цих соціальних відносин.

Ефективне розв’язання тих поточних та стратегічних завдань, що постають сьогодні перед нашим суспільством, потребує від влади професійної, моральної та психологічної адекватності тим новим соціальним реаліям, новим потребам, які характеризують сучасний стан нашого історичного розвитку.

Йдеться про те, що люди, які сьогодні причетні до прийняття ключових рішень в політиці, економіці, державному управлінні тощо, мали бажання та були здатними у цих нових умовах діяти ефективно – тобто по-новому.

На жаль, люди, які сьогодні в Україні знаходяться при владі, – це переважно люди, які знаходилися при владі у радянські часи. Це люди, фахове та громадянське формування яких відбувалося у попередній, радянський період нашої історії. Вони звикли діяти колишніми методами. Тому доволі часто професійні, психологічні, моральні дії представників сьогоднішньої влади не відповідають вимогам нашого часу. Окрім того, представники нинішньої влади просто не зацікавлені у тих змінах, що їх сьогодні, як повітря, потребує Україна.

Відтак невирішення більшості найважливіших суспільних проблем в Україні сьогодні прямо пов’язано із кризою влади, тобто неспроможністю людей влади ці проблеми вирішувати.

А вирішити ці проблеми може лише радикальне оновлення влади, прихід в політику, систему державного управління нових людей – з новими методами, підходами, принципами роботи, з новою мораллю та новим світоглядом. Людей, що здатні застосовувати нові методи для вирішення нагальних проблем. Людей, які мають позитивний досвід та бажання ефективно працювати в нових умовах.

Звісно, при цьому ми не відкидаємо попередніх здобутків. Радянська система управління мала багато корисних напрацювань, які просто необхідно використовувати сьогодні. Однак, стара система організації відносин в політичній, економічній та соціальній сфері, старі підходи та методи роботи сьогодні набагато не ефективні, бо не відповідають суті радикальних змін у сучасному суспільстві.

Новому суспільству потрібна нова влада. Ті із країн посткомуністичного світу, хто пішов шляхом радикального оновлення влади – країни Центральної та східної Європи, прибалтійські країни - сьогодні впевнено наближаються за рівнем економічного розвитку, ефективністю функціонування соціальної сфери до розвинених європейських країн.

Молодій українській державі потрібне нове покоління політиків, господарників, підприємців управлінців. Нове покоління, що має відповідати трьом основним вимогам часу - професійність, патріотизм, порядність.

На межі тисячоліть молода Україна отримала історичний шанс перетворитися на квітучу, високорозвинену і висококультурну країну світового співтовариства.

Політична партія “Молода Україна”, партія молодих за своєю позицією патріотів-реформаторів, усвідомлюючи всю важливість історичного моменту, відчуваючи всю повноту відповідальності перед минулими та прийдешніми поколіннями, докладе всіх зусиль, щоб цей шанс був реалізований.

Ми не прагнемо влади заради влади. Ми просто хочемо допомогти молодій Україні стати сильною країною заможних та вільних громадян. Тут живуть наші батьки. Ми хочемо, щоб вони мали забезпечену старість. Тут будуть жити наші діти. Ми хочемо, щоб існували умови для їхньої самореалізації.

Ми просто пов’язуємо своє власне майбутнє з перспективами нашої країни.

1. ДОБРОБУТ ТА СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ГРОМАДЯН

1.1. “Молода Україна” розглядає добробут громадян держави не тільки як соціальну категорію, що має значення для людини та її родини. Добробут громадян – це основа нормального існування держави, це забезпечений попит на внутрішньому ринку, що є надійною основою економічного зростання. Партія виступає за рівні можливості участі представників всіх соціальних верств в політичному, економічному і духовному житті. Нашим ідеалом є суспільство, в якому громадяни будуть вільно розвивати свої здібності, здобувати і нарощувати власність у відповідності зі своєю працьовитістю та підприємливістю.

1.2. Середній клас в такому суспільстві є потужною рушійною силою для оновленої Молодої України. Пріоритетом соціальної політики “Молодої України” є становлення і розвиток цього прошарку населення та зменшення кількості малозабезпечених громадян, розвитку ділової ініціативи і приватного підприємництва.

1.3. Разом з тим держава повинна підтримувати найбільш незахищені верстви населення, які з об’єктивних причин повністю не можуть опікуватись власною долею. Для цього треба розробити і втілити комплекс заходів, а саме законодавчого характеру. Подібні заходи мають передбачати відповідальність посадових осіб за заборгованість  пенсій, заробітної плати, адресну державну дотацію, регулювання мінімального гарантованого сукупного доходу, який повинен бути не нижчим від реального прожиткового мінімуму, принцип якого - дотувати не збиткові підприємства, а соціально незахищеного споживача.

1.4. Партія вважає, що підвищеної уваги потребує питання соціального захисту інвалідів, людей з обмеженими фізичними можливостями; інтереси й потреби таких громадян повинні бути враховані при вирішенні всього комплексу питань соціального розвитку суспільства. На особливу увагу заслуговують питання реабілітації і зайнятості інвалідів.

1.5. Пенсійна реформа повинна включати в себе запровадження системи добровільних пенсійних заощаджень населення в спеціальних фондах, гнучкий зв’язок між стажем роботи, рівнем зарплати, демографічними показниками і рівнем пенсій.

1.6. Завданнями нашої соціальної політики є також підвищення вартості робочої сили, заохочення підприємництва, забезпечення доступності житла для всіх верств населення. Важливим механізмом соціального захисту трудового населення України є підвищення ролі незалежних професійних спілок.

1.7. “Молода Україна” сприяє захисту інтересів сім’ї як основи суспільства, створенню сприятливих соціально-економічних умов її існування. Ми прагнемо також гарантувати кожній дитині всю повноту її прав і свобод. Ми виступаємо за впровадження програми підтримки молодих матерів. Виховання дітей матір’ю вдома є суспільно-корисною працею і має відповідно оплачуватись державою. Вважаємо за необхідне розширення участі жінок у суспільно-політичному житті, відмову від використання жіночої праці на шкідливих для здоров’я виробництвах.

2. РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

2.1. Політика “Молодої України” спрямовується на сприяння побудови економічно могутньої української держави, що гарантує досягнення високого рівня життя та соціальної захищеності її громадян. Але така економіка – це вінець тривалого процесу цивілізованих перетворень. Наша партія, будучи партією новаторів, має на меті розвиток ліберальних відносин у економіці, головною засадою яких є приватна власність. Партія обстоює рівний підхід до використання як протекціоністських заходів, що здатні підтримати вітчизняного виробника на період становлення нашої економіки, так і до створення атмосфери змагання, конкурентного середовища на вітчизняному ринку.

2.2. Приватну власність ми розглядаємо як основу економічного розвитку держави, але й виступаємо за створення надійних гарантій для всіх форм власності. Наша мета - реабілітувати всі форми приватної власності, сприяти створенню умов для формування нормальної взаємодії праці та капіталу. Ми обстоюємо формування відповідального власника, який дбає і про своє підприємство, і про працівників, і про регіон, де він робить свій бізнес.

2.3. Однією з найважливіших передумов побудови на теренах України ефективної економіки ми бачимо повну і комплексну реформу податкової системи.

Головною метою податкової реформи є створення умов для формування в Україні так званого середнього класу – дрібних власників – основи економічної могутності будь-якої ринкової країни .

Основним змістом податкової реформи є зниження рівня ставки податків та спрощення процедури податкового адміністрування.

Процедура оподаткування має бути простою, прозорою та містити механізми контролю з боку громадськості.

Надважливою передумовою успішного розвитку економіки є не просто ефективне, але й стабільне податкове законодавство.

2.4. Оздоровлення і зміцнення банківської системи є важливим чинником нормального функціонування економіки. Це передбачає наявність комплексної програми фінансового оздоровлення, підвищення рівня капіталізації банків. Необхідні розробка механізмів залучення засобів іноземних інвесторів у банківську систему України, вдосконалення системи нагляду за банківською діяльністю, включаючи аудит. Особливо важливим є аудит системоутворюючих банків. Стабілізація і поліпшення фінансової ситуації неможливі без вдосконалення податкової системи, яка не повинна бути надскладною і виключно фіскальною.

2.5. Першочергові заходи фінансової стабілізації “Молода Україна” бачить:

- у бюджетній політиці, що орієнтована на бездефіцитний бюджет та формування його знизу доверху, зменшення дотацій у збиткові підприємства;

- у проведенні політики гнучкого валютного курсу, незалежного від адміністративних обмежень;

- у практиці застосування процедури банкрутства до підприємств – безнадійних боржників, яка дасть змогу отримати таким підприємствам ефективного власника.

2.6. Приватизація є одним з механізмів побудови ліберальної економіки. Важливою є приватизація у виробничій сфері. Процес реприватизації повинен супроводжувати приватизацію доти, поки власність не опиниться в руках ефективного господаря. Мета приватизації може бути одна – ефективне господарювання, і, як наслідок цього, конкурентно­спроможна продукція, своєчасні розрахунки з державою і зі своїми робітниками.

2.7. Сучасна економіка потребує нарощування інтелектуального потенціалу, що дозволить розвивати інноваційні види виробництва. Для цього є сенс використати досвід так званих проектів технополісу: в одному місці збирається критична маса кращих фахівців, новаторів, їм створюються необхідні сприятливі умови. Пріоритетом є вибір інвестиційних проектів і зосередження на кількох видах діяльності. Необхідним є врахування екологічного фактору, скорочення долі сировинних галузей, пріоритетний розвиток наукомістких галузей в економіці.

2.8. Задля формування інтелектуального потенціалу нації особливу увагу варто надати ґрунтовному законодавчому оформленню прав на інтелектуальну власність. Партія ініціюватиме реальні механізми захисту інтелектуальної власності, правові норми використання результатів інтелектуальної праці.

2.9. Стосовно аграрної політики позиція партії однозначна - насамперед, необхідно виходити з того, що у нас історично сформована психологія заможного хазяїна. Тому базою для вітчизняного АПК повинна стати ферма, де на землі працює її власник. Ми однозначно підтримуємо приватизацію землі. Вона повинна мати конкретного власника і стати товаром. Крім цього потрібна реформа кредитно-грошових відносин у АПК: необхідне пільгове сезонне кредитування села під майбутній урожай. Також необхідні рішучі зміни щодо технічної оснащеності та культури землеробства. Потрібна переорієнтація промисловості на виробництво малої фермерської техніки, створення можливостей для її лізингу.

2.10. Реалізація реформ в АПК повинна здійснюватись поступово, з урахуванням менталітету селянина, різних географічних, природних умов, регіонів України. Все це повинно також сприяти зменшенню міграції населення з села в місто.

2.11. “Молода Україна” одним з головних напрямків своєї економічної політики вважає боротьбу з тінізацією економіки. Результатом тінізації економіки є не тільки економічні складнощі, але і соціальна напруженість у суспільстві. Вся робота з подолання цих негативних явищ повинна звестися до того, щоб захистити підприємця, бізнесмена будь-якого рівня від неправового втручання і створити такі умови, щоб йому було вигідно не порушувати закон.

2.12. Велику увагу ми приділятимемо правовому захисту підприємця і підприємницької діяльності. Необхідні доопрацювання законів і нормативних актів, що регламентують господарську діяльність, потрібно припинити безпідставне втручання влади в ринкові відносини, ліквідувати систему пільг для приватних підприємств за рахунок держави, забезпечити повну прозорість процесів у торгівлі енергоресурсами і сільгосппродуктами, у приватизації, банківській системі, спростити податкову систему. Законодавче поле повинно створити умови, коли чиновник не зможе безпосередньо впливати на господарську діяльність. Необхідною умовою забезпечення цього є формування ринків матеріальних ресурсів, капіталу і грошей, землі, робочої сили та продукції.

2.13. Важливою умовою економічного розвитку нашої держави є завоювання Україною гідного місця в міжнародному розподілі ринку праці, товарів, капіталів, послуг, повного використання переваг її геополітичного розташування. Україна має перетворитися на центр ділових зв`язків між Сходом і Заходом. Але при здійсненні економічної політики ми повинні розраховувати насамперед на власні сили.

3. РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА ТА ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ

 3.1. У своїх поглядах на процеси державотворення партія виходить з того, що будівництво демократичної держави має бути підпорядковане потребам суспільства, забезпеченню гідних умов життя для кожної людини. Держава насамперед має стати рідним домом для громадян, а не апаратом насильства, як це було за старих часів. Уся існуюча політична система, сукупність соціальних інститутів має працювати на окрему людину, має забезпечувати якнайповнішу реалізацію кожної окремої особистості.

3.2. Першим, найголовнішим чинником відновлення потужного потенціалу держави є формування розвиненого громадянського суспільства, яке базується на засадах гуманізму, демократії та соціальної справедливості. Це у свою чергу передбачає ефективно працюючу розгалужену систему добровільних об'єднань та організацій громадян, через які громадяни здатні належним чином захищати власні права, свободи та інтереси від свавілля та беззаконня, змушувати органи виконавчої та законодавчої влади враховувати думки широких верств населення. Держава має служити суспільству і перебувати під його повним контролем. Створення громадянського суспільства у майбутньому має зняти протиставлення окремої особи суспільству і державі.

3.3. Стратегічну мету сучасних процесів партія “Молода Україна” бачить у створенні в Україні національної демократичної держави, ідеологія якої ґрунтується на засадах демократизму, національної ідеї, ринкових відносин.

3.4. “Молода Україна” виступає за цивілізований розвиток багатопартійності, за гарантовану свободу слова, розвиток громадських об'єднань, ефективну роботу різноманітних форм місцевого самоврядування. Партія докладатиме зусиль для законодавчого закріплення основ формування громадського суспільства. При цьому слід врахувати, що саме різноманітні партії як структури громадянського суспільства є найбільш впливовими виразниками інтересів окремих громадян, соціальних груп перед владою, посередником між рішеннями влади і тим, як вони будуть сприйняті громадянами. Соціальний попит в партійному будівництві є тим елементом, що довершує формування оптимальної для розвитку держави суспільно-політичної ситуації.

3.5. Права та свободи громадян визнані Конституцією України найвищою цінністю, а їх реалізація - головним напрямком і змістом діяльності держави. Для втілення цих задекларованих норм у життя “Молода Україна” буде докладати максимальних зусиль, а саме через висування своїх представників до структур виконавчої та законодавчої влади. Ці представники сприятимуть розвитку відповідної нормативної бази та політичної системи, яка має чітко реагувати на потреби громадян, які представляють впливові політичні партії та громадські організації.

3.6. “Молода Україна” послідовно відстоюватиме принципи прозорості влади на всіх рівнях, формування збалансованої системи трьох незалежних гілок влади. Важливою ознакою існування правової демократичної держави є розмежування законодавчої, виконавчої і судової влади та їх рівноправний розвиток.

3.7. “Молода Україна” вважає, що основний потенціал розвитку країни – у її регіонах. Тому саме виважена регіональна політика має насамперед вирішити соціально-економічні проблеми населення різних територій. Серед головних завдань регіональної політики на особливу увагу заслуговують такі, як підвищення дієздатності місцевої влади, зміна принципу формування бюджетів регіонів, сприяння прямим міжрегіональним та  зовнішньоекономічним і культурним зв’язкам із партнерами за кордоном. Слід наблизити владу до населення територіальних громад села, селища, міста.

3.8. “Молода Україна” вважає необхідною децентралізацію державного управління, наділення органів місцевого самоврядування повноваженнями, що надавали б можливості реалізувати потенціал регіонів, врахувавши їх соціокультурні, економічні та історичні особливості.

4. ДУХОВНЕ ВІДРОДЖЕННЯ СУСПІЛЬСТВА

4.1. Бажання досягти вищого рівня у духовному житті (мистецтві, культурі, освіті, пізнання себе і довколишнього світу) характеризує цивілізовану людину і цивілізовану державу. Місце країни у світовому співтоваристві визначається не тільки рівнем розвитку економіки, але й рівнем освіти, науки і культури. Не може бути в Україні благополучного майбутнього без морального, духовного оздоровлення українського народу, без формування, особливо в молодого покоління, почуття національного патріотизму, високих моральних цінностей, таких як честь, гідність, справедливість. Духовне відродження є запорукою кроку вперед українського суспільства.

4.2. Тривалий час українська культура не мала змоги розвиватися вільно, що негативно позначилося на її цілісності та спадковості. В цих умовах небезпечною є масована експансія зовнішніх культурних впливів на духовність українців. “Молода Україна” виступає за відкритість української культури, її сприйнятливість до всіх духовних здобутків людства, включення в загальносвітовий культурний процес, не втрачаючи своєї самобутності. “Молода Україна” виступає за реалізацію комплексної державної програми цілісного розвитку сучасної української культури – як масової, так і елітарної. Акцент в цій програмі потрібно ставити на виробництві конкурентноздатної продукції (мас-медіа, музика, кінематограф, книговидання та ін.), яка формуватиме сучасну “українську мрію”.

4.3. Життя сучасного суспільства неможливе без розвитку науки і освіти. Отож, наша мета - не лише зберегти надбання, а й примножити потенціал науки та освіти, що передбачає їх докорінне комплексне реформування відповідно до потреб сьогодення. Необхідно впроваджувати новий підхід до формування обсягів державного замовлення на підготовку фахівців. За кошти держбюджету слід готувати спеціалістів гостродефіцитних спеціальностей та спеціальностей, що визначатимуть подальший стратегічний розвиток суспільства. При цьому потрібно практикувати надання пільгових кредитів молоді на здобуття вищої освіти.

4.4. Першочерговими кроками у справі підтримки науки і освіти мають бути:

- підвищення соціального статусу працівників інтелектуальної праці, рівня матеріального забезпечення інтелігенції: вчених, викладачів, лікарів, інженерів, вчителів;

 - впровадження нових методів багатоканального фінансування науки й освіти (ми виступаємо за ширше залучення додаткових фінансових джерел: місцевих бюджетів, фондів підприємств і установ, внесків фізичних осіб у тій чи іншій формі, фінансування на основі грантів та громадських фондів);

- збереження гарантій держави щодо забезпечення доступності і безплатності дошкільної, повної середньої, професійно-технічної освіти, всебічна підтримка розвитку сільської школи, забезпечення права безплатного здобуття вищої освіти в державних вищих навчальних закладах;

- фінансова підтримка державою пріоритетних наукових тематик, що закладають основи подальшого розвитку суспільства;

- першочергова підтримка тих наукових установ, що працюють на світовому рівні, поширення міжнародних стандартів на систему виховання та навчання, персональна підтримка дійсно кращих вчених та педагогів, цільова підтримка талановитих молодих вчених та викладачів вищої школи;

- сприяння створенню широкої мережі автономних та самоврядних навчальних закладів різних форм власності: загальнодержавних, муніципальних, кооперативних, приватних.

- підтримка з боку держави загальнодоступних бібліотечного та музейного фондів України.

4.5. На противагу деструктивним політичним силам, що прагнуть загострення політичної і соціальної ситуації, необхідно робити акцент на запровадженні культу праці, здорової міцної родини, краси, на пропаганді ідей державотворення і відродження української національної духовності.

4.6. Позиція “Молодої України” щодо мовного питання є чітко визначеною: в Україні державна мова – українська. Разом з цим гарантується вільний розвиток, використання і захист інших мов. Необхідно тактовно і не насильницькими методами впроваджувати українську мову, особливо в дитячих садках, школах. Схоже “тиск”, особливо коли це стосується дорослого, вже сформованого покоління, викликатиме тільки протидію. Тому будь-яке насильство у подібних питаннях неприпустиме.

4.7. Невід’ємним і значним аспектом духовного життя є релігія. Вільний вибір віросповідання є правом кожної людини. Держава повинна гарантувати недоторканість релігійно-церковних інститутів.

4.8. Культура має відіграти ключову роль у протистоянні культу насильства політичному екстремізму, ксенофобії, злочинності та моральній деградації. Особливої уваги потребують питання духовного виховання молоді. Досягнення високих цілей можливе шляхом створення ефективних механізмів підтримки і функціонування культурно-мистецької сфери.

4.9. Всебічний розвиток української культури мають забезпечити:

- створення умов здорового протекціонізму щодо вітчизняної культури, національної культурно-мистецької продукції, забезпечення її конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому ринках;

- підтримка високопрофесійної мистецької творчості, яка забезпечує якісний рівень національної культури незалежно від політичної чи комерційної кон'юнктури;

- створення єдиного загальнонаціонального культурного простору як консолідуючої сили у суспільстві;

 - забезпечення гарантій свободи творчості, доступу до культурних надбань, створення можливостей активної участі громадян, особливо молоді, у культурному житті держави;

- збереження культур національних меншин;

- забезпечення державної підтримки та сприятливого господарсько-правового режиму для культурно-мистецьких і музейних організацій, об'єднань незалежно від їх форми власності;

- створення економічних стимулів для залучення недержавних коштів та засобів для підтримки культури й мистецтва;

5. ВИХОВАННЯ НОВОГО ПОКОЛІННЯ

5.1. “Молода Україна” вважає, що основою розвитку суспільства та держави повинно стати використання величезного потенціалу молодого покоління, залучення його до участі у всіх сферах життя суспільства. Молодь повинна пропагувати новий підхід до проблем державотворення, відкинувши старі догми, що довели свою хибність і неспроможність. Тому партія приділятиме велику увагу створенню сприятливих умов для участі молоді у громадському та політичному житті суспільства, для широкого залучення молоді до органів народовладдя та органів державної влади.

5.2. “Молода Україна” виступає за реальну рівність прав та можливостей молоді поряд з іншими демографічними групами населення. Політика партії спрямована на створення умов, стимулів і конкретних механізмів реалізації інтересів молодих громадян країни, здійснення їх життєвих цілей та планів. Партія підтримуватиме всі проекти, що дозволять молодим людям реалізувати себе у громадському та політичному житті: молодіжні теле-, радіостудії, газети, інформаційні центри підготовки майбутніх політиків і керівників через роботу молодіжних організацій, молодіжних муніципалітетів, молодіжного Парламенту та Уряду.

5.3. Особливе значення “Молода Україна” приділятиме сприянню розвитку альтернативної служби та поступового переходу до формування збройних сил держави на принципах професійної армії, наданню права на перше робоче місце звільненим у запас військовослужбовцям строкової служби;

5.4. Особливу увагу в своїй політиці ми надаємо освіті молоді, створенню умов, за яких молодим людям буде забезпечено рівні і широкі можливості щодо отримання якісної освіти незалежно від матеріального становища. Є нагальна потреба реформування освіти в напрямку її гуманізації не тільки через розширення гуманітарних програм, але й через посилення гуманістичних принципів життя, якими зумовлюється рівень духовного здоров’я нації.

5.5. “Молода Україна” запроваджуватиме програми, що включають в себе комплекс заходів, таких як пільгове кредитування студентів, державне сприяння талановитій спроможній молоді в одержанні освіти за кордоном, також за рахунок добродійних внесків і іноземної гуманітарної допомоги.

5.6. Трудовому вихованню будуть сприяти створення молодіжних цехів, бригад, міжнародних трудових таборів, студентських трудових і будівельних загонів тощо. “Молода Україна” сприятиме розвитку середнього і малого бізнесу – найбільш принадного для молоді, створенню шкіл молодих підприємців, асоціації молодих бізнесменів, розвитку молодіжного фермерства.

5.7. “Молода Україна” вважає дуже важливим забезпечення соціального захисту молодого покоління. Для цього необхідне впровадження молодіжних бірж праці, фондів для створення робочих місць, молодіжних страхових компаній, програм житлового кредитування молодих сімей.

5.8. “Молода Україна” вбачає важливим напрямком своєї діяльності сприяння розвиткові молодіжної культури та організованого дозвілля молоді.

Розвивати у молодої людини необхідність у підвищенні культурного рівня повинні молодіжні театри і культурні центри, фестивалі, виставки, творчі лабораторії. Великі можливості для єднання молоді, становлення її життєвої позиції дає правильно організований відпочинок, спорт, організація дозвілля на високому рівні.

6. АКТИВНА ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА

6.1. “Молода Україна” відстоюватиме принцип нейтралітету в зовнішній політиці. Наша позиція – стабільність, передбачуваність, необхідність розвитку добросусідських відносин при невтручанні у внутрішні справи інших країн і неучасті у військових блоках та союзах. Партія виступає проти появи на пострадянському просторі наддержавних утворень.

6.2. Водночас слід враховувати, що світовою тенденцією сьогодні є інтеграційний процес. Стратегічною метою зовнішньої політики держави є входження в європейське економічне співтовариство, посилення присутності в Організації безпеки та співробітництва у Європі, участь в усіх миротворчих акціях разом із загальноєвропейськими силами. Ми повинні уникати позиції ізоляціонізму.

6.3. Істотним чинником зовнішньої політики держави мають стати міжнародні міжпартійні зв’язки. Необхідний пошук партнерів серед партій інших країн, особливо серед тих країн, які є стратегічними партнерами для України.

6.4. В сфері зовнішньої політики приоритетними завданнями також є: - втілення практичних заходів, що спрямовані на зближення з європейськими інститутами демократії; - недопущення утворення нової залізної завіси на західному кордоні, що заважає вільному пересуванню громадян України. Партія надає особливе значення захисту українських громадян за кордоном усіма можливими дипломатичними та політичними засобами. Не може бути у світі поваги до держави, громадяни якої у складних ситуаціях лишаються за кордоном напризволяще.

6.5. Вагомим чинником міжнародного авторитету держави у сучасному світі виступають її збройні сили. Партія відстоює реформування Збройних сил України,  достатнє фінансове та матеріально-технічне забезпечення їх, використання у військовій справі найновітніших досягнень науки і техніки для надійного захисту держави від можливих зовнішніх загроз. Наша армія повинна бути професійною і комплектуватись на добровільній основі. Невеликі за кількістю, але сучасні, добре оснащені та маневрені збройні сили – кращий засіб захисту від небезпеки.

6.6. В зовнішньоекономічній діяльності нашою метою є прискорена інтеграція економіки країни у світовий, в першу чергу – європейський економічний простір. Наша партія - за проведення збалансованої зовнішньоекономічної політики з метою створення рівноправних та взаємовигідних відносин з усіма країнами. Україна має бути відкритою для світу державою і світ має бути відкритим для наших товарів та послуг. Діяльність держави має зосереджуватись на подоланні дискримінації українських експортерів, забезпеченні їх економічної та політичної підтримки.

6.7. Першочерговими завданнями зовнішньоекономічної політики є зміцнення позицій України у світовій економіці шляхом неухильного скорочення дефіциту платіжного балансу, диверсифікації імпорту, створення конкурентоспроможного експортного сектора, виходу на ринок нових технологій, забезпечення у системі міжнародних господарських зв'язків пріоритетів національних економічних інтересів та захист конкретного вітчизняного виробника – експортера. Необхідні негайні заходи, у тому числі і законодавчого характеру, щодо стимулювання іноземного інвестора, щодо стимулювання експорту продукції виробництв із високими технологіями. Держава сьогодні має проводити політику прагматичного протекціонізму, захисту вітчизняного товаровиробника та прав споживача на основі тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

6.8. Необхідне створення рівних можливостей для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності різних форм власності з ефективною регулюючою роллю держави в цій сфері, використання ринкових, а не адміністративних важелів подібного регулювання. Це можливо через розвиток регіонального спрямування зовнішньоекономічної політики, поглиблення географічної диверсифікації зовнішньоекономічних зв'язків.

6.9. Зовнішня політика держави , що ґрунтується на вище викладених засадах, має у повній мірі забезпечувати:

- безпеку держави;

- розвиток рівних та добросусідських стосунків з усіма сусідніми країнами і взаємовигідної співпраці з іншими зацікавленими державами;

- активне використання здобутків передового світового досвіду для економічного піднесення в Україні;

- сприяння просуванню на світовому ринку вітчизняних товарів і послуг;

- захист українських громадян у інших країнах;

- недопущення появи нових “ залізних завіс” як на Заході, так і на Сході.

7. ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я ГРОМАДЯН

7.1. “Молода Україна” вважає, що здоров'я нації є одним з головних чинників національної безпеки держави, запорукою кращого майбутнього. Тому система охорони здоров'я громадян вимагає до себе особливого ставлення з боку влади. Головним критерієм ефективності системи охорони здоров'я є тривалість життя українців, яка поки що надто низька у порівнянні з розвиненими країнами. Кожна людина повинна мати можливість прожити довге життя, підтримуючи добрий стан здоров'я.

7.2. Партія вважає пріоритетними такі кроки щодо поліпшення здоров’я громадян України:

- гарантовані умови безкоштовного одержання ефективної медичної допомоги;

- ріст видатків на охорону здоров’я із державного та місцевих бюджетів, безумовне виконання захищених статей видатків на придбання медикаментів та харчування хворих;

- запровадження системи страхової медицини;

- боротьба з недугами, пов`язаними з соціальним неблагополуччям окремих верств громадян;

- розвиток наукових досліджень у сфері медицини та фармацевтики, впровадження світових наукових досягнень у практику.

- створення дієвої системи профілактичної медицини;

7.3. Партія наполягає на необхідності реформування системи охорони здоров’я на засадах використання вітчизняного досвіду з надання безкоштовних медичних послуг, профілактичної направленості системи охорони здоров’я та поєднання цього із ринковим різноманіттям медичних послуг.

7.4. Крім цього “Молода Україна” буде сприяти просуванню рішень, що спрямовані на розвиток конкуренції у сфері надання медичних послуг. Законодавство має сприяти розвитку приватних та колективних форм медичної діяльності, інституту сімейних лікарів, анонімних форм допомоги. Люди повинні мати право вибору щодо отримання медичної допомоги та послуг;

7.5. Ми будемо наполягати на тому, щоб законодавчо визначити права пацієнтів та осіб, що звертаються за медичною допомогою. При цьому слід посилити відповідальність спеціалістів, що забезпечують охорону здоров’я населення; необхідно провести реформу системи оплати праці медичного персоналу, знайти фінансові можливості для заохочення найбільш кваліфікованого персоналу та дійсно талановитих лікарів.

8. ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ

8.1. Збереження природних ресурсів та охорона довкілля, екологічна безпека життєдіяльності громадянина і суспільства - це сьогодні один з пріоритетів будь-якої цивілізованої держави. Це - одна з найголовніших цінностей, на базі яких можна і потрібно об’єднати зусилля всього суспільства: влади, громадських організацій та просто ентузіастів. Особливе значення охорона довкілля має для молоді, адже саме їй належить майбутнє. Також слід відзначити, що справи з екологією в державі вкрай незадовільні. Локальні екологічні аварії загрожують перерости у загальну катастрофу. Ні в які інші часи природа не зазнавала таких втрат, як в останні десятиліття. Тому у цій сфері потрібні найрішучіші дії – як на місцевому рівні, так і на рівні державного законотворення.

8.2. “Молода Україна” буде всіма дозволеними засобами захищати право кожної людини на чисту питну воду, чисте повітря, незабруднену землю, харчову безпеку. Природозахисна політика партії передбачає орієнтацію на екологічно безпечний розвиток сіл, міст, регіонів держави. Слід забезпечити гармонійний розвиток виробничої, соціальної, природоохоронної інфраструктури у державі на основі виваженого, обґрунтованого підходу та сталого розвитку.

8.3. “Молода Україна” у своїй діяльності вважає за необхідне:

-        здійснення впливу на прийняття Урядом та Верховною Радою рішень, що мають значення для поліпшення екологічної ситуації;

-        створення законодавчих передумов для розв’язання болючих екологічних проблем, та для недопущення подібних аварій і катастроф у майбутньому;

-        сприяння розробці вітчизняних та залученню передових світових природоохоронних екологічно збалансованих технологій у різних галузях людської діяльності;

-        проведення екологічної освіти, формування нового екологічного світогляду громадян України.

9. ПАРТІЯ МОЛОДОЇ УКРАЇНИ

9.1. “Молода Україна” представляє інтереси всіх верств населення України, але в першу чергу її найбільш активної частини, молодої за духом, динамізмом і позицією. Ми впевнені в тому, що Україна стане квітучою, розвиненою державою лише тоді, коли до важелів управління у всі сфери суспільного життя – в політику, бізнес, культуру, науку прийдуть люди нового покоління.

9.2. Політичну діяльність ми розглядаємо як цивілізоване змагання політичних партій за представництво в органах влади на основі багатопартійної виборчої системи. Ми будемо брати участь у цих змаганнях з метою перемогти, але перемогти, дотримуючись усіх цивілізованих правил.

9.3. Ми прагнемо створення партії західного, європейського типу. Нашим стратегічним завданням у партійному будівництві є зміцнення на місцях наших партійних структур, що працюють із місцевим бізнесом і вміло використовують свій потенціал як під час виборчої кампанії, так і в поточній роботі.

9.4. За своїми ідеологічними позиціями, стратегічними цілями всі партії розподіляються за трьома основними напрямками: праві, ліві, центристи. Останні – саме та цементуюча сила, яка дозволяє суспільству формувати державу європейського типу. Ми займаємо центристську позицію. З іншими партіями ми співпрацюємо, тільки, якщо їхня позиція збігається із стратегічними цілями “Молодої України”. У той же час основне завдання наших міжпартійних відношень – створити коаліцію центристської більшості.